Словарь української мови (1924)/шкірити
◀ шкірений | Словарь української мови Ш шкірити |
шкіритися ▶ |
|
Шкі́рити, рю, риш, гл. — зу́би. Оскаливать (зубы). Переносно шкі́рити зуби — смѣяться. Ти думаєш, ми не бачили, як ти шкірив зуби, як нас переписували? Ото не смійся. Св. Л. 67.