Словарь української мови (1924)/шкураття
◀ шкураток | Словарь української мови Ш шкураття |
шкуратяний ▶ |
|
Шкура́ття, тя, соб. Куски кожи. Позбірав шкураття.
◀ шкураток | Словарь української мови Борис Грінченко Ш шкураття |
шкуратяний ▶ |
|
Словарь української мови — Ш
шкураття
Борис Грінченко
1924
Шкура́ття, тя, соб. Куски кожи. Позбірав шкураття.