Словарь української мови (1924)/шкряботіти

Словарь української мови
Борис Грінченко
Ш
шкряботіти
Берлін: Українське слово, 1924

Шкряботі́ти, чу́, ти́ш, гл. Царапать, скресть. Діду, діду! щось до нас у двері шкряботить. Рудч. Ск. II. 15.