Словарь української мови
Борис Грінченко
Ш
шкорба
Берлін: Українське слово, 1924

Шко́рба, би, ж. Старая изсохшая, сморщенная женщина. Люборацька за п'ять літ з гожої молодиці, повновидої, рум'яної, такою шкорбою стала, що як би не шкура, то й кістки розсипались би. Св. Л. 135.