Словарь української мови (1924)/шкитавий
◀ шкиринда | Словарь української мови Ш шкитавий |
шкитильг ▶ |
|
Шкитавий, а, е. Бродячій, не имѣющій опредѣленнаго мѣста жительства. Вх. Зн. 82.
◀ шкиринда | Словарь української мови Борис Грінченко Ш шкитавий |
шкитильг ▶ |
|
Словарь української мови — Ш
шкитавий
Борис Грінченко
1924
Шкитавий, а, е. Бродячій, не имѣющій опредѣленнаго мѣста жительства. Вх. Зн. 82.