Словарь української мови (1924)/шкварити

by Борис Грінченко

◀ шкваренина

Словарь української мови Борис Грінченко Ш шкварити

шкваритися ▶

Берлін: Українське слово, 1924

Шква́рити, рю, риш, гл. 1) Сильно нагрѣвать, жечь. 2) Жарить, поджаривать (въ салѣ, маслѣ). Якусь особу мацапуру там шкварили на шашлику. Котл. Ен. III. 46. 3) Дѣлать что либо съ силой, напряженіемъ (бить, бѣжать и пр.). Хлопці так і розіп'яли Потоцького та й давай шкварить. Рудч. Ск. II. 206.