Словарь української мови (1924)/шкарубкий

by Борис Грінченко

◀ шкарубіти

Словарь української мови Борис Грінченко Ш шкарубкий

шкарубнути ▶

Берлін: Українське слово, 1924

Шкарубки́й, а́, е́. Жесткій, шероховатый, корявый. Вас. 161. Тілові треба б мнякшому буть, а то бач, яке шкарубке. Харьк. Шкарубкі чоботи стали: мокрі були та й засохли. Волч. у.