Словарь української мови (1924)/шкалювати

Словарь української мови
Борис Грінченко
Ш
шкалювати
Берлін: Українське слово, 1924

Шкалюва́ти, люю, єш, гл. 1) Поднимать на смѣхъ, поносить, ругать. Шкалював мене, шкалював. Черк. у. 2)? Шо вже оббивають бляхою баню? Та ні, ше но тільки шкалюють. Брацл. у.