Словарь української мови
Борис Грінченко
Ш
шихтарь
Берлін: Українське слово, 1924

Шихта́рь, ря, м. Рабочій, работающій при спускѣ срубленныхъ деревьевъ съ горъ внизъ; шихтарі стоятъ вдоль желобовъ, по которымъ спускается дерево и слѣдятъ за правильностью операцій. Шух. I. 179.