Словарь української мови (1924)/широко
◀ широкість | Словарь української мови Ш широко |
широкобородий ▶ |
|
Ши́роко, нар. 1) Широко. Широко ступав він. Стор. М. Пр. 109. 2) Обстоятельно, пространно. Розмовляв Шевченко широко про свою поему „Іван Гус.“ К. ХП. 21. Чіпка став широко росказувати. Мир. ХРВ. 247. Ум. Широче́нько. Ступай, ступай, кониченько, широченько. МУЕ. III. 115.