Словарь української мови (1924)/шинкувати

by Борис Грінченко

◀ шинкарювати

Словарь української мови Борис Грінченко Ш шинкувати

шинок ▶

Берлін: Українське слово, 1924

Шинкува́ти, ку́ю, єш, гл. 1) = Шинкарювати. Рудч. Чп. 209. Торгувать, шинкувать буду чарочками. Шевч. 183. Медом шинкувати. Мет. 317. 2) Расточать, разливать, проливать. І заходилися гулять, святою кров'ю шинкувать. Шевч. 470. Не дуже тими грішми шинкують, щоб ніхто не замітив. Рудч.