Словарь української мови
Борис Грінченко
Ш
шестерик
Берлін: Українське слово, 1924

Шестери́к, ка́, м. 1) Шестерикъ (воловъ, лошадей). Сімсот волів в оборі, а шестерик в плузі. Чуб. V. 417. 2) Шлея съ шестью полосами (продольными и поперечными). Вас. 160.