Словарь української мови (1924)/шепоти
◀ шепотатися | Словарь української мови Ш шепоти |
шепотильник ▶ |
|
Ше́поти, тів, м. 1) Пришептываніе. 2) Ябедничество, наушничество.
◀ шепотатися | Словарь української мови Борис Грінченко Ш шепоти |
шепотильник ▶ |
|
Словарь української мови — Ш
шепоти
Борис Грінченко
1924
Ше́поти, тів, м. 1) Пришептываніе. 2) Ябедничество, наушничество.