Словарь української мови
Борис Грінченко
Ш
шеляг
Берлін: Українське слово, 1924

Ше́ляг, га, м. 1) Старинная мелкая монета. Знаю, як мідний шеляг. Ном. № 2887. Стільки правди, як в шелягу сребра. Ном. № 6902. 2) мн. Родъ убора на пла́хтах. Черн. у. Ум. Шеляжо́к, шеляже́чок, шеляже́нько. Збірайте шеляжки дрібненькі. О. 1862. IV. 24.