Словарь української мови (1924)/шельмованець
◀ шельма | Словарь української мови Ш шельмованець |
шельмувати ▶ |
|
Шельмо́ванець, нця, м. 1) Клейменый черезъ палача (обрѣзываніе ушей). 2) Клейменый каторжникъ.
◀ шельма | Словарь української мови Борис Грінченко Ш шельмованець |
шельмувати ▶ |
|
Словарь української мови — Ш
шельмованець
Борис Грінченко
1924
Шельмо́ванець, нця, м. 1) Клейменый черезъ палача (обрѣзываніе ушей). 2) Клейменый каторжникъ.