Словарь української мови (1924)/шелест
| ◀ шелеснути | Словарь української мови Ш шелест |
шелестіння ▶ |
|
Ше́лест, ту, м. Шелесть, шумъ. Пішов шелест по діброві, шепчуть густі лози. Шевч. 31. Переносно: шумъ, смятеніе, суматоха. Ну, наробив шелесту! — Як не прийме Біг гріхи за жарт, то буде шелесту багато. Ном. № 108.