Словарь української мови (1924)/шелепнути
◀ шелепати | Словарь української мови Ш шелепнути |
шелепотіти ▶ |
|
Шеле́пнути, пну, неш, гл. Упасть съ шумомъ. Він так і шелепнув у саму середину. Таращ. у.
◀ шелепати | Словарь української мови Борис Грінченко Ш шелепнути |
шелепотіти ▶ |
|
Словарь української мови — Ш
шелепнути
Борис Грінченко
1924
Шеле́пнути, пну, неш, гл. Упасть съ шумомъ. Він так і шелепнув у саму середину. Таращ. у.