Словарь української мови (1924)/шевчиха
◀ шевчина | Словарь української мови Ш шевчиха |
шевчук ▶ |
|
Шевчи́ха, хи, ж. Жена сапожника, башмачника. Побила шевця лиха година, шевчиха шевця та й не злюбила. Чуб. V. 818.
◀ шевчина | Словарь української мови Борис Грінченко Ш шевчиха |
шевчук ▶ |
|
Словарь української мови — Ш
шевчиха
Борис Грінченко
1924
Шевчи́ха, хи, ж. Жена сапожника, башмачника. Побила шевця лиха година, шевчиха шевця та й не злюбила. Чуб. V. 818.