Словарь української мови (1924)/шевляга
| ◀ шевлюга | Словарь української мови Ш шевляга |
шевня ▶ |
|
Шевля́га, ги, ж. 1) Дрянной конь, кляча. Перекинь штани на шевлягу та й мерщій доганяй. 2) Овца. Вовк поїв до однісінької шевляги. Лубен. у.
| ◀ шевлюга | Словарь української мови Борис Грінченко Ш шевляга |
шевня ▶ |
|
Словарь української мови — Ш
шевляга
Борис Грінченко
1924
Шевля́га, ги, ж. 1) Дрянной конь, кляча. Перекинь штани на шевлягу та й мерщій доганяй. 2) Овца. Вовк поїв до однісінької шевляги. Лубен. у.