Словарь української мови (1924)/шевелюха
| ◀ шевеліти | Словарь української мови Ш шевелюха |
шеверногий ▶ |
|
Шевелю́ха, хи, ж. Названіе змѣи въ заклинаніи отъ укуса гадюки. У полі золота груша, на золотій груші золоте гніздечко, в золотім гніздечку гадюка-шевелюха, цариця. Грин. II. 38.