Словарь української мови (1924)/швидче
| ◀ швидкувати | Словарь української мови Ш швидче |
швиндати ▶ |
|
Шви́дче, швидчі́й, швидчі́ш, швидчі́ше, нар. Срав. степень отъ шви́дко. Скорѣе. А нуте, нуте, йдіте швидче. Котл. Ен. II. 15. Наймичка прибігла до Зосі і просила її швидчій заглянути в кухню. Левиц. I. 413.