Словарь української мови
Борис Грінченко
Ш
швидкий
Берлін: Українське слово, 1924

Швидки́й, а́, е́. Скорый, быстрый, поспѣшный, проворный. Швидкої роботи ніхто не хвалить. Ном. № 5576. Швидке само на себе набіжить. Ном. № 1692. Швидка́ смерть. Скоропостижная смерть во время эпидемій. Як ото швидка смерть ходила, то батько вмер. Черк. у. Ум. Швиде́нький, швиде́сенький.