Словарь української мови (1924)/шваля
| ◀ швалька | Словарь української мови Ш шваля |
швандрикати ▶ |
|
Шва́ля, лі, ж. 1) Швея, вышивальщица. Шух. I. 154. Я шваля з Вильбова, приїхала до свого двора. Мет. 197. 2) Бревно, разрѣзанное вдоль. Вх. Лем. 484.
| ◀ швалька | Словарь української мови Борис Грінченко Ш шваля |
швандрикати ▶ |
|
Словарь української мови — Ш
шваля
Борис Грінченко
1924
Шва́ля, лі, ж. 1) Швея, вышивальщица. Шух. I. 154. Я шваля з Вильбова, приїхала до свого двора. Мет. 197. 2) Бревно, разрѣзанное вдоль. Вх. Лем. 484.