Словарь української мови
Борис Грінченко
Ш
шваба
Берлін: Українське слово, 1924

Шва́ба, би, ж. Обида, оскорбленіе. І ми сю швабу подаруємо?… Хиба мени голову одкусе, щоб я за цю наругу не помстився. К. ЦН. 528.