Словарь української мови (1924)/шаткувати

by Борис Грінченко

◀ шатковниця

Словарь української мови Борис Грінченко Ш шаткувати

шатно ▶

Берлін: Українське слово, 1924

Шаткува́ти, ку́ю, єш, гл. Рѣзать (капусту, траву, табакъ и пр.), шинковать, рубить, крошить. Дівчинонька кропиву шаткує, а за нею дитина рачкує. Чуб. V. Вбірали січену капусту, шатковану і огірки. Котл. Ен. IV. 19. Народ пам'ятає, як шаткував своїх заклятих ворогів. Левиц.