Словарь української мови (1924)/шарпати

by Борис Грінченко

◀ шарпанка

Словарь української мови Борис Грінченко Ш шарпати

шарпатися ▶

Берлін: Українське слово, 1924

Ша́рпати, паю, єш, гл. Рвать, разрывать, терзать, дергать. Нащо ти сито так шарпаєш? Канев. у. Тягала його за руки, шарпала за одежу. Левиц. I. 343.