Словарь української мови (1924)/шандра
| ◀ шандарик | Словарь української мови Ш шандра |
шандриця ▶ |
|
Ша́ндра, ри, ж. 1) Раст. а) Phlomis tuberosa L. ЗЮЗО. I. 178. Кучерява шандра. Лебед. у. б) Marrubium vulgare L. ЗЮЗО. I. 128. в) Marrubium album L. Мил. М. 33. г) Calamintha Clinopodium Benth. ЗЮЗО. I. 178. 2) Путь, дорога. Як пообідаєте, паничу, то мерщій у шандру. Харьк. у. 3) Ша́ндру те́рти. Мяться, возиться. Як почне шандру терти! поки повернеться, поки зробе! Мирг. у. Слов. Д. Эварн.