Словарь української мови (1924)/шана
◀ шамшити | Словарь української мови Ш шана |
шандарак ▶ |
|
Ша́на, ни, ж. Почтеніе, уваженіе, честь. Життя панське, та шана собача. Грин. 235. Ой я водила і визволяла, а мені молодій одна шана. Нп. Ти окрив його красою, шаною царською. К. Псал. 47.