Словарь української мови
Борис Грінченко
Ш
шамати
Берлін: Українське слово, 1924

Ша́мати, маю, єш, гл. 1) Шуршать, шелестѣть. Ой пливе човен да води повен, да й шамає листом. Грин. III. 67. 2) Живѣй гресть. А ну бо шамай, шамай, а то наче не їв. Вас. 212.