Словарь української мови
Борис Грінченко
Ш
шалапут
Берлін: Українське слово, 1924

Шалапу́т, та, м. 1) Сумасбродъ, безтолковый, легкомысленный человѣкъ. 2) Сектантъ одной изъ раціоналистическихъ сектъ.