Словарь української мови
Борис Грінченко
Ш
шайба
Берлін: Українське слово, 1924

Ша́йба, би, ж. Плоское кольцо, надѣваемое на оси между внутреннимъ концемъ колеса и серединой оси, чтобы колесо не терло ось. Лохв. у. Ум. Ша́йбочка. Щоб колесо не скреготіло, так як у плузі і щоб вісі не виїдало, то треба, у вісі таку залізну шайбочку задовбати. Канев. у.