Словарь української мови
Борис Грінченко
Ш
шаблюка
Берлін: Українське слово, 1924

Шаблю́ка, ки, ж. Ув. отъ шабля. Мет. 238. Коли б, Боже, воювати, щоб шаблюки не виймати. Ном.