Словарь української мови (1924)/шаблюка
◀ шабльований | Словарь української мови Ш шаблюка |
шабля ▶ |
|
Шаблю́ка, ки, ж. Ув. отъ шабля. Мет. 238. Коли б, Боже, воювати, щоб шаблюки не виймати. Ном.
◀ шабльований | Словарь української мови Борис Грінченко Ш шаблюка |
шабля ▶ |
|
Словарь української мови — Ш
шаблюка
Борис Грінченко
1924
Шаблю́ка, ки, ж. Ув. отъ шабля. Мет. 238. Коли б, Боже, воювати, щоб шаблюки не виймати. Ном.