Словарь української мови
Борис Грінченко
Ч
чіпок
Берлін: Українське слово, 1924

Чіпо́к, пка́, м. 1) Ум. отъ чіп. 2) = Чепець 1. Бреніють жіночі чіпки, чоловічі шапки. Г. Барв. 148. Ум. Чіпо́чок, чі́пчик, чі́пчичок . Глянь, Палазю, на поріг, несуть чіпчичок либонь твій. Грин. III. 548.