Словарь української мови (1924)/чіплятися

Словарь української мови
Борис Грінченко
Ч
чіплятися
Берлін: Українське слово, 1924

Чіпля́тися, ля́юся, єшся, гл. 1) Цѣпляться. Біда за біду чіпляється, як у ланцюзі кільце за кільце. Ном. № 2164. 2) Привязываться, приставать.