Словарь української мови
Борис Грінченко
Ч
чівка
Берлін: Українське слово, 1924

Чі́вка, ки, ж. 1) Хохолъ, волосы спереди головы. Вх. Зн. 80 Бере го за чівку. Фр. Пр. 117. 2) мн. Чівки́. То-же, что и волоття у кукурузы. Шух. I. 100. Ум. Чі́вочка. А чорнії мої очі, чівочка гладенька. Шух. I. 198.