Словарь української мови
Борис Грінченко
Ч
чхати
Берлін: Українське слово, 1924

Чха́ти, чха́ю, єш, гл. 1) Чихать. Курище к небу донеслось, Боги в Олимпі стали чхати. Котл. Ен. V. 34. 2) Съ трудомъ итти, ѣхать, тащиться. Чхали, чхали, та на степу й ночували. Ном. № 1828. 3) Чхать мені́ на йо́го! Плевать мнѣ на него.