Словарь української мови (1924)/чурувати
| ◀ чурування | Словарь української мови Ч чурувати |
чустрати ▶ |
|
Чурува́ти, ру́ю, єш, гл. Быть чурою. Ти всюди був мені слугою вірним, — як братнє серце, чурою прихильним, — тепер не будеш більше чурувати, а з нами брат за брата пробувати. К. Бай. 29.