Словарь української мови (1924)/чупрун
| ◀ чупровий | Словарь української мови Ч чупрун |
чупрявий ▶ |
|
Чупру́н, на́, м. 1) Простолюдинъ. Безокая фортуна зробила паном із чупруна. Котл. Ен. VI. 17. 2) — зілля. Родъ растенія. КС. 1893. VII. 75.
| ◀ чупровий | Словарь української мови Борис Грінченко Ч чупрун |
чупрявий ▶ |
|
Словарь української мови — Ч
чупрун
Борис Грінченко
1924
Чупру́н, на́, м. 1) Простолюдинъ. Безокая фортуна зробила паном із чупруна. Котл. Ен. VI. 17. 2) — зілля. Родъ растенія. КС. 1893. VII. 75.