Словарь української мови (1924)/чуприндирь

by Борис Грінченко

◀ чуприна

Словарь української мови Борис Грінченко Ч чуприндирь

чупринка ▶

Берлін: Українське слово, 1924

Чупринди́рь, ря́, м. Носящій хохолъ, длинные волосы. К. ЧР. 87. Молодці низовці чуприндирі. К. МБ. 275. Троянці наші чуприндирі на землю скіць, — як там були. Котл. Ен. IV. 19.