Словарь української мови (1924)/чужісінький

Словарь української мови
Борис Грінченко
Ч
чужісінький
Берлін: Українське слово, 1924

Чужі́сінький, а, е. Совершенно чужой. Поводилася.... як з чужим-чужісіньким чоловіком. МВ. II. 172. Серед своєї сем'ї він сидів мов чужісінький чоловік. Левиц. I. 279.