Словарь української мови (1924)/чужанина

by Борис Грінченко

◀ чудуватися

Словарь української мови Борис Грінченко Ч чужанина

чужаниця ▶

Берлін: Українське слово, 1924

Чужани́на, ни, об. Чужакъ, не родственникъ. АД. I. 332. У тій часті (кораблів) потопає два брати рідненьких, як голубоньки сивенькі. Помеждо ними третій чужа чужанина. АД. I. 197. Сусідо, сусідо, молода челядино, та чужая чужанино, прийми мене до смерти жити. КС. 1884. I. 32.