Словарь української мови (1924)/чудасія
| ◀ чударний | Словарь української мови Ч чудасія |
чудачка ▶ |
|
Чудасі́я, сі́ї, ж. Диковина, странная вещь. Ном. № 7129. Котл. Ен. II. 33. Мкр. Н. 34. Ой ти, брате Мусію, чи бачив ти чудасію.... що багатий мужик комарами орав. Чуб. V. 1178.