Словарь української мови (1924)/чугай
| ◀ чугаїна | Словарь української мови Ч чугай |
чуганя ▶ |
|
Чуга́й, гая́, м. Верхняя одежда, родъ свитки. О. 1861. XI. Св. 26. На чугаї в убогого стільки лат, як у місті хат. Ном. № 11144. Возьми Олянку під жупан! — Я жупана не маю, — під чугай сховаю. Чуб. III. 209.