Словарь української мови (1924)/чубайка

by Борис Грінченко

◀ чубаєчка

Словарь української мови Борис Грінченко Ч чубайка

чубак ▶

Берлін: Українське слово, 1924

Чуба́йка, ки, ж. 1) Хохолъ, хохолокъ (у птицъ). А кулик чайку взяв за чубайку. Нп. 2) Эпитетъ пигалицы, кажется употребляется только уменьшительное: чуба́єчка. Ой ти, чаєчко, ти, чубаєчко, позич мені чуба. Чуб. V. 763. Ум. Чубаєчка.