Словарь української мови (1924)/чтити
| ◀ чтирі | Словарь української мови Ч чтити |
чтитися ▶ |
|
Чти́ти, чту, чтиш, гл. 1) = Шанувати 1. Та мене не чти, а святі икони почти. Лебед. у. 2) Величать. Як тепер тя звати, як тепер тя чтити. Гол.
| ◀ чтирі | Словарь української мови Борис Грінченко Ч чтити |
чтитися ▶ |
|
Словарь української мови — Ч
чтити
Борис Грінченко
1924
Чти́ти, чту, чтиш, гл. 1) = Шанувати 1. Та мене не чти, а святі икони почти. Лебед. у. 2) Величать. Як тепер тя звати, як тепер тя чтити. Гол.