Словарь української мови
Борис Грінченко
Ч
чохла
Берлін: Українське слово, 1924

Чо́хла, ли, ж. Обшлагъ на рукавѣ рубахи, манжета. Чуб. VII. 415. Г. Барв. 219. Оце ще комір та чохли повшивати, та й дошита сорочка буде. Пирят. у. Іде козак улицею, чохлами махає. Нп.