Словарь української мови (1924)/чотирниця
◀ чотирнадцять | Словарь української мови Ч чотирниця |
чотирогранястий ▶ |
|
Чотирни́ця, ці, ж. Въ загадкѣ: а) колесо. Чотирі чотирниці бігли на вечорниці, одна одну здоганяє, та не здожене. Ном. заг. № 465. б) Нога коровы. Ум. Чотирни́чка. Чотирі чотирнички, п'ята шинкарочка, шоста підставочка. Ном. заг. № 111.