Словарь української мови (1924)/чортопхайка
| ◀ чортополох | Словарь української мови Ч чортопхайка |
чортя ▶ |
|
Чортопха́йка, ки, ж. Родъ экипажа. Запріг він миттю чортопхайку, черкнув із неба, аж курить. Котл. Ен. Посадили мене на чортопхайку та одвезли аж у Оренбург. Шевч. (О. 1861. X. 5).