Словарь української мови (1924)/чорнокнижник

Словарь української мови
Борис Грінченко
Ч
чорнокнижник
Берлін: Українське слово, 1924

Чорнокни́жник, ка, м. Чернокнижникъ, волшебникъ. К. ЧР. 268. Цар вислав по цілій ягипській землі, щоби шукали чорнокнижника, котрий би міг царівну зробити ладною і молодою. Гн. L 107.