Словарь української мови (1924)/чорнобрив

by Борис Грінченко

◀ чорнобілий

Словарь української мови Борис Грінченко Ч чорнобрив

чорнобривець ▶

Берлін: Українське слово, 1924

Чорнобри́в, чорнобри́вий, а, е. Чернобровый. Чорнобрив, чорнобрив дрова рубає, а чорнобрива тріски збірає. Чуб. Чорнобри́ва. Кличка коровы. Kolb. I. 65. Ум. Чорнобри́венький. Шевч. 303.